Знов зозулі голос чути в лісі, ластівки гніздечко звили в стрісі.
А вівчар жене отару плаєм, тьохнув пісню соловей за гаєм.
Йшла вона в садок повз осокори, задивилась на високі гори.
Де з беріз спадають чисті роси, цвіт калини приколола в коси
Приспів:
Всюди буйно квітне черемшина, мов до шлюбу вбралася калина.
Вівчаря в садочку, в тихому куточку жде дівчина, жде.
Вже за обрій сонечко сідає солонини їй вівчар співає.
Я прийду до тебе як отару з водопою зажену в кошару.
Приспів:
Всюди буйно квітне черемшина, мов до шлюбу вбралася калина.
Вівчаря в садочку, в тихому куточку жде дівчина, жде...
Ось і вечір, вівці біля броду, з черемоша п’ють холодну воду.
У садочку вівчаря стрічає дівчинонька, що його кохає.
Приспів:
Всюди буйно квітне черемшина, мов до шлюбу вбралася калина.
Вівчаря в садочку, в тихому куточку жде дівчина, жде.
Всюди буйно квітне черемшина, мов до шлюбу вбралася калина.
Вівчаря в садочку, в тихому куточку жде дівчина, жде.