Дощ іде, та й прийде!
Дощ іде, та й прийде!
Дощ іде, та й прийде!
Дощ іде, та й прийде!
Вітер дивиться у річку, невеличку, мов душа.
Заплітає в косу стрічку, щоб за іншого не йшла.
Може так воно судилось - полюбити їх обох...
Чи то все мені наснилось? Хай за все розсудить Бог!
Приспiв:
Ой, ти доля–доленько, що зробила ти?
Ти моє коханнячко навпіл не діли!
Бачить з неба зіронька, бачить з неба Бог -
Моє серденько любить їх обох!
Дощ іде, доля–доленька та й прийде!
Дощ іде, доля–доленька та й прийде!
Два кохання - дві неволі, а закохана одна.
Чи то жарт чаклунки долі, чи то винна я сама...
Хай все буде так, як буде! Хай все буде так, як є!
Ні обрати, ні забути моє серце не дає.
Приспiв:
Ой, ти доля–доленько, що зробила ти?
Ти моє коханнячко навпіл не діли!
Бачить з неба зіронька, бачить з неба Бог -
Моє серденько любить їх обох!
Ой, ти доля–доленько, що зробила ти?
Ти моє коханнячко навпіл не діли!
Бачить з неба зіронька, бачить з неба Бог -
Моє серденько любить їх обох!
Дощ іде, доля–доленька та й прийде!
Дощ іде, доля–доленька та й прийде!
Ой ти доля–доленько, що зробила ти?
Бачить з неба зіронька, бачить з неба Бог!
Ой, ти доля–доленько, що зробила ти?
Ти моє коханнячко навпіл не діли!
Бачить з неба зіронька, бачить з неба Бог -
Моє серденько любить їх обох!
Доля – доленька…
Ой, ти доля–доленько, що зробила ти?
Ти моє коханнячко навпіл не діли!
Бачить з неба зіронька, бачить з неба Бог -
Моє серденько любить їх обох!