Крiзь мене дощ, крiзь тебе вiтер,
Чекаємо, зупинок через п'ять.
В моїх думках, малюють дiти квiти
Ти бачиш їх, читаєш у листах.
I чи може бути так завжди?
Небо дарує тiльки повеснi,
А мрiї на майбутнє зберегти, чи нi?
I я чекаю, знов чекаю,
А мiсто не моє без тебе у вiкнi.
Пусти свiй сум, як сльози вниз солонi,
У осiнi, лише одна душа.
Десь поруч я, вiдчуй мо долонi,
Моя любов - твiй подих i життя.
I нехай все буде так завжди!
Небо дарує тiльки повеснi,
А мрiї на майбутнє зберегти, чи нi?
I я чекаю, знов чекаю,
А мiсто не моє без тебе у вiкнi.
Небо дарує тiльки повеснi,
А мрiї на майбутнє зберегти, чи нi?
I я чекаю, знов чекаю,
А мiсто не моє без тебе у вiкнi.
Ранок дарує новий день менi,
А я тримаю нiч i вiчнiсть самоти.
Не хочу вiдпускати ,
Бо без тебе все не варто,
Тiльки ти...