Здраствуй, люба!
Пишу я тобі листа
Нівідкуди, просто так, нізвідкіля.
Як там діти?
Як там мама, як Мухтар?
Я вже скучив,
Вже задрав мене той штурвал!
А як прийду,
До грудей притисну всіх,
Розцілую,
І Мухтара прямо в ніс.
На городі відпочинем ми як завжди,
І в бабусі
Покуштуємо пироги.
Ла-ла-ла..!
Шторм як жінка:
Що захоче - те візьме,
Так закрутить,
І не взнаєш де ти є.
Я на вахті, і не солодко мені,
Спати хочу,
Задовбали комарі!
Боже ж милий,
Ти ж подумай-но на мить:
Мене вдома
Вже не було цілий рік.
Любі мої,
Ви ж простіть мене за все.
Те, що було,
Те вода хай рознесе!
Те вода хай рознесе!
Те вода хай рознесе!
Що ж, бувайте!
Легше стало на душі.
Наче був там -
Там, на рідній на землі.
Я щасливий, і я хвалюся цим всім,
Бо чекають мене вдома, в моїй рідній стороні.
В моїй рідній стороні.
В моїй рідній стороні.