У офисі перерва, ти голодний як пес.
В очах моргає надпис: "Я похавал би десь"
I раптом запах чебуреків по-шпионські лізе в ніс.
I ти по головах людей на запах цей біжиш.

Влітаеш у кафе, готовий з'їсти слона.
I тут перед тобою є китайська стіна.
Стоїть офиціантка, шостий розмір душі.
I дуже елегантно поїдає лаваші.

Приспів:
I ніби далека, і ніби близька.
Дівчина з кафешки на метро "Лебiдська".
I ніби солодка, і ніби гірка.
Дівчина з кафешки на метро "Лебiдська".
I ніби висока, і ніби низька
Дівчина з кафешки на метро "Лебiдська".
I ніби глибока, і ніби мілка
Дівчина з кафешки на метро "Лебiдська".

Ти заглядаеш їй у очі, просиш: "Дайте мені".
I голосно ковтаеш біля дами слюну.
I вона граціозно витірає руки об халат.
I пропонує для разминки: пиво та салат.

Вона чуть вище i ти дивишься їй просто в декольте.
А дiалог в таких умовах - діло не просте.
I ти витягуєш все тіло i на пальци стаєш.
Ломаеш логiку тодi питаєш: "Де ти живеш?"

Приспів:
I ніби далека, і ніби близька.
Дівчина з кафешки на метро "Лебiдська".
I ніби солодка, і ніби гірка.
Дівчина з кафешки на метро "Лебiдська".
I ніби висока, і ніби низька
Дівчина з кафешки на метро "Лебiдська".
I ніби глибока, і ніби мілка
Дівчина з кафешки на метро "Лебiдська".

I ніби далека, і ніби близька.
Дівчина з кафешки на метро "Лебiдська".
I ніби солодка, і ніби гірка.
Дівчина з кафешки на метро "Лебiдська".
I ніби висока, і ніби низька
Дівчина з кафешки на метро "Лебiдська".
I ніби глибока, і ніби мілка
Дівчина з кафешки на метро "Лебiдська".

Comments