ТНМК - По радіо співали москалі lyrics

Мене звуть Сидоренко. Цього разу я прокинувся у грудні.
Попиняв я, почухав я себе за майбутнє. Хай знають присутні – їм я не хіло,
Сало-текіла, кава та какава (гад!), знаю я, за що така везуха.
Кожуха я одягнув, натягнув капелюха я на лоба, його я, судячи з усього, носитиму до гроба
На це щоразу мама каже: "дурак ты, Саша", фіфті на фіфті, їду я у ліфті, там сусідка б'є сусіда.
Звати її Ліда. Ні за що, ні про що б'є, а взагалі мовчу я на цій стадії і чутно, як по радіо співають москалі.

Значиться так (як?). Мене звуть Михайлюта (круто), тама вам не тута. Почувши, як тамтами (бум!)
Прокинувся я вранці (шо?). Тобто у дванадцять (а…) в житті завжди є місце подвігу,
Так шо уря (уря!), далі – ще більше. Вийшов я на сонце
("Здра, моя ра"). Те, що вчора, вчора було, сьогодні гра нова! На дворі панувала тиша. Лише
Сусід мій, звати його Міша, тихо плакав (а-а-а), а я підняв догори вухо. Ліве. Слухав,
Що на це там скаже мама: "Олежка, ты забыл панаму".
Між іншим, маму слухав я запнувши праве вухо, бо саме у нього і співали москалі

(Ю-ху! В "Yahoo" його шукай!) моє фаміліє Жуйков, я бацаю по струнах (бац!)
Опівночі, коли бріт-поп лежить по своїх трунах, вихожу я на двір та починаю "Ай-Я-Яй"
Подагру без віагри лікую я хіп-хопом, коли навкруги ж*па, називаю її жопой
Сьогодні я у грі, "Костенька, иди домой", а можна він ще почитає?…
Тож, завтра я у грі, зустрінемось за грою, зробіть тихіше радіо, а то там москалі!

(Чпок-к!) Добрий вечір! Прізвище моє Приступа, спокій був порушен грубо. Тупо заспівали півні
("Голубая…Бєєє!) У відповідь похавав манкі, опісля сніданку вийшов я на вулицю
О шостій ранку побачив на дверях плаката білого, дебіли два пальцями тикали-шукали правди
Діставши маміну помаду ("Эдик, может быть не надо"),
Я написав – шукайте її в кривді ця голка у яйці в дупі у вівці.
Сусідка Лідка, така собі тітка. Влітку, по стінах фарбою звернулась до міського голови
Ей, довго ще на радіо будуть лише москалі?

Два, два нулі, один – наступна фаза, блін, живу без криші. Крисі, миші слухають, як плаче Міша.
Садюга його жінка. Ліда (да-да), сувора така тітка. Як би з мене швидко не зробили свідка цього кримілалу.
По радіо сказали, що. ru – це рідна Україна. (Чо? Шо?)