Місто спить, згасли вогні, разом гуляли з тобою всю ніч ми.
Згадка прощання, перші признання, де тепер вони?
Ми гадали, зустрічі ждали та пройшли ті дні.
Ти сказав: "І в час біди дружби такої ніхто не зітре з землі".
Довга розлука, віддалі мука, ти в душі завжди.
Даль побореш, все покинеш, прийдеш знов сюди.
Відгукнись! Де ти в цей час? Знаю, ти згадував в горі мене не раз.
Весняні ночі стали коротші, тільки не для нас.
Все промине, в даль полине, наш любимий вальс.
Наш любимий вальс.