Я в очі дивлюсь твої сумні, в них не печаль, не гнів — зневіра в те, що любов моя жива.
Ти, ти обережним бути хотів, боявся почуттів, мені ж несила було їх приховать.
Хай небеса це чують знов, я доведу, що може любов.
Приспів:
Я здолаю гострі терни і вогонь, щоб бути там, де він, торкатись уст його.
Я здолаю, що б там далі не було, наперекір, назло всім сумнівам його,
Йтиму без надії навіть крізь вогонь.
Ні, я не злякаюсь гроз і злив, ні поговорів злих, ані ночей безкраїх мук і самоти.
Все перетерплю, лише поклич, хоч раз поклич, колись — я не зречусь мети буть там завжди, де ти.
Хай небеса це чують знов, я доведу, що може любов.
Приспів:
Я здолаю гострі терни і вогонь, щоб бути там, де він, торкатись уст його.
Я здолаю, що б там далі не було, наперекір, назло всім сумнівам його,
Йтиму без надії навіть крізь вогонь.
Йтиму без надії...
Я здолаю гострі терни і вогонь, щоб бути там, де він, торкатись уст його.
Я здолаю, що б там далі не було, наперекір, назло всім сумнівам його,
Йтиму без надії навіть крізь вогонь.