Чорні очка, як терен. Чорні очка, як терен.
Чорні очка, як терен, як терен; коли ж ми ся поберем?
Чорні очка, як терен, як терен; коли ж ми ся поберем?
Куди ж ти мя поведеш? Куди ж ти мя поведеш?
Куди ж ти мя поведеш, поведеш, коли хати, не маєш?
Куди ж ти мя, поведеш, поведеш, коли хати, не маєш?

Поведу тя в чужую. Поведу тя в чужую.
Поведу тя в чужую, в чужую, поки свою збудую.
Поведу тя в чужую, в чужую, поки свою збудую.

Збудуй хату з лободи. Збудуй хату з лободи.
Збудуй хату з лободи, з лободи, а в чужую не веди.
Збудуй хату з лободи, з лободи, а в чужую не веди.

Чужа хата не своя. Чужа хата не своя.
Чужа хата не своя, не своя, там свекруха лихая.
Чужа хата не своя, не своя, там свекруха лихая.

Хоч не лає, та бурчить. Хоч не лає, та бурчить.
Хоч не лає, та бурчить, та бурчить, а все ж вона не мовчить.
Хоч не лає, та бурчить, та бурчить, а все ж вона не мовчить.

Comments

2018.10.06

Ярунский Сергей

Ну і навіщо весь цей гламурний випєндрьож? Прикольно, звісно ж, співати слова з однієї пісні, а мелодію - з іншої (Ой, у полі два дубки). Тільки це чисто музикантський "прикол" для капустника, не більше. А так виглядає як історично-культурна шизофренія, коли сплутана свідомість видає схиблений результат (навмисна/ненавмисна плутанина слів і музики)))))

2018.07.08

Эдуард Амонс

це що таке було....

2018.06.22

Mr08moskito

Благодаря, много, много