Из альбома: Театр Темних Пелюсток
Бачу не в сні образ Її,
Відчуваю уста і все більше
кохаю Її.
Яскраві дні вже чомусь не такі
Стало темним проміння
І сонця щось не видно мені.
Камінь сіріє
Обрис темніє…
Я хотів пройти крізь все до Неї
І я хотів схилить небеса до землі,
Та сутінки ховають враз від мене Її.
Я хотів бачити лиш Її,
І я хотів все віддати, що маю,
Та смак її ночі кличе в сон, закрива очі мені…
Хилить із ніг. я більш не міг
Залишити, піднести, плекати все,
що в собі зберіг.
Тепла рука гріє мої уста.
Подивитись ще раз в її очі, а потім —
завмерти враз
Це все, чого хотів
Й стрибнуть у вир років…
Все далі від Неї - все більше кохаю Її…
Я хотів пройти крізь все до Неї
І я хотів схилить небеса до землі,
Та сутінки ховають враз від мене Її.
Я хотів бачити лиш Її,
І я хотів все віддати, що маю,
Та смак її ночі кличе в сон, закрива очі мені…
Та смак її цілунку кличе в ніч і каже вмерти мені.