Ми були, як дві зорі: ти горіла, я горів.
Понад горами високими, над глибинами морів.
Місяць небо нам стелив – я летіла, ти летів.
Над лісами, над розлогими, над роздолами степів.
Приспів:
Як же воно сталося, що у нас не склалося,
В небі обірвалася стежка веселкова.
Стежка обірвалася – ми навік розсталися.
Ти – зоря вечірняя, я зоря ранкова.
Ми були, як дві зорі: я вгорі і ти вгорі,
Нас безмежні далі кликали, нас чекало сто доріг.
Місяць нас оберігав – ти кохала, я кохав.
Місяць пестив нас під липами, та кохання не зберіг.
Приспів:
Як же воно сталося, що у нас не склалося,
В небі обірвалася стежка веселкова.
Стежка обірвалася – ми навік розсталися.
Ти – зоря вечірняя, я зоря ранкова.
Стежка обірвалася – ми навік розсталися.
Ти – зоря вечірняя, ти - зоря...
Як же воно сталося, що у нас не склалося,
В небі обірвалася стежка веселкова.
Стежка обірвалася – ми навік розсталися.
Ти – зоря вечірняя, я зоря ранкова.