Я заплющив очі, я підіймаюсь наверх
Тихі голоси та швидкі кроки наверх
Знову один я до вечора,
Знову думи мої
Стареньке ТіВі та в дірках софа
Думи, думи, думи…
Чому це повинно бути,
Чому я втрачаю тебе
Мої пальці пам’ятають волосся твоє
Я бачу твій голос,
Я чую очі твої,
Але яскраве авто вкрадає тебе — це все
І ніхто мене не розумів як ти, сестра
Мабуть явно мені до свого лоба вікно треба як Приспів:
Де, де, де воно, де, де та земля
Де ті небеса мого щастя
Куди пливло куди тепло
Куди пливло моя щастя (весь куплет — 2)
І ніхто мене не розумів як ти, сестра
Мабуть явно мені до свого лоба вікно треба як Приспів

Комментарии