Панове Президенти, є до вас розмова,
Бо ми давно не чули від вас правдиве слово;
І може я ніколи б не починав її,
Та скажу вам відверто - причина у війні -
В яку ви цю країну всі разом погрузили!
І щоб її не було - ви нічого не зробили!
Невже за стільки років ви достатньо не нажили,
Щоб заробляти гроші копаючи могили.
Панове Президенти, є до вас питання:
- Чому ви всі живете, як голубці в сметані;
Тоді, коли всі люди скидаються солдатам
Копійками, які ви ще в них не встигли відібрати.
Чому ви не пошлете на війну своїх синів;
Ні внуків, ні племінників, самих вас там не видно...
Зате на смерть кидаєте чужих чоловіків!
Скажіть мені, невже це виглядає справедливо?
Чому холоднокровно ви зливаєте країну?
І у крові своїй ви власну топите дитину.
Скажіть, будь ласка, чим всі люди в цій країні винні;
Скажіть ціну, за скільки ви продали Україну?
Я хочу побажати вам , панове президенти -
Відчути весь наш біль на собі перше ніж померти.
А всім нащадкам вашим - я хочу тільки зла,
Яке ви всі разом роками готували нам!