Сяду на вікно і подивлюся вниз,
Покличу своїх голубів і так, як колись,
Напишу і відправлю з ними довгого листа
До всіх і до нікого і розкажу в ньому вам.
Намалюю на папері дракончиків злих,
І буду з ними битися один на один.
І замок побудую собі з мокрого піска,
І тільки той не зрозуміє, хто давно вже так не вміє, бо
Ніби близько, але так далеко.
Я дуже хотів би знову бути маленьким.
Над нами, як не дивно, небо тільки одне,
Один раз всього жити хтось придумав дурне.
Білет в один кінець нам заготований всім,
А було б дуже круто взяти і назад рванути, хоч то
Ніби близько, але так далеко.
Я дуже хотів би знову бути маленьким.