Цей дощ надовго, сліди від сліз на вікні.
Де взяти того, хто сам напише мені
Точні рецепти, як жити серед людей,
І не хотіти, шоб скорше скінчився день.
Приспів:
І вільно мріяти про то, шо хочу. Не чути того, шо мені пророчать.
Чекаю ночі, бо тихо в сон до мене ти заскочиш
І ніжно віями мене лоскочеш. Ніколи йти від мене не захочеш.
Чекаю ночі, шоб знов широко закрити очі,
І вільно мріяти про то, шо хочу. Не чути того, шо мені пророчать.
Чекаю ночі, бо тихо в сон до мене ти заскочиш
І ніжно віями мене лоскочеш. Ніколи йти від мене не захочеш.
Наші помилки вкривають землю, як сніг.
Зла лабiринти... Не можна вирватись з них.
Сон - добрий лікар, тільки на час, коли спиш.
Розбудить світло i ти відразу кричиш.
Приспів:
Чекаю ночі, шоб знов широко закрити очі,
І вільно мріяти про то, шо хочу. Не чути того, шо мені пророчать.
Чекаю ночі, бо тихо в сон до мене ти заскочиш
І ніжно віями мене лоскочеш. Ніколи йти від мене не захочеш.
Чекаю ночі, шоб знов широко закрити очі,
І вільно мріяти про то, шо хочу. Не чути того, шо мені пророчать.
Чекаю ночі, бо тихо в сон до мене ти заскочиш
І ніжно віями мене лоскочеш. Ніколи йти від мене не захочеш.
Чекаю ночі, шоб знов широко закрити очі,
І вільно мріяти про то, шо хочу. Не чути того, шо мені пророчать.
Чекаю ночі, бо тихо в сон до мене ти заскочиш
І ніжно віями мене лоскочеш. Ніколи йти від мене не захочеш.
Чекаю ночі, шоб знов широко закрити очі,
І вільно мріяти про то, шо хочу. Не чути того, шо мені пророчать.
Чекаю ночі, бо тихо в сон до мене ти заскочиш
І ніжно віями мене лоскочеш. Ніколи йти від мене не захочеш.