Скрябiн Кузьма - Лiг спати i вмер текст песни

Не було бiльше лiпшого неба,
Не було бiльше лiпшого сонця,
Не було вже нiколи такого нормального свiту,
Який був тодi, коли вiн був ше малий.

Життя йому вiдрiзало крила,
Брехати i мовчати навчило.
Життя його мозгами крутило, як хтiло,
І скоро вiн був вже не вiн.

Заклеєними вухами слухав,
Не свої мав приклеєнi руки.
Слiпими не своїми очима дивився,
Про себе не своє кiно.

В кiно нiчо не можна мiняти,
Ту правду не можливо не знати.
І вже йому не хтiлося СПАТИ,
Бо снилися кимось придуманi сни.
А рiднi сни засипало снiгом...

А поїзд треба було спинити,
І то єдине, шо вiн сам мiг зробити
З метою зупинити той поїзд,
Ногами пiшов на залiзну дорогу,
Лiг спати i вмер.
Лiг спати i вмер.
Лiг спати i вмер.