Коли голосом неба покличуть тебе десь за хмари,
Ти тiкай собi сам, не жалiй, шо кидаєш той свiт.
Три копiйки за смiх, три копiйки за заплаканi очi,
Всьо, шо саме дорожче вже давно не коштує тут нiц.
Не треба...
Ну i нiби-то всьо i нiчого вже казати не треба,
І розумнi слова поховалися тихо в книжках.
Твої сни кольоровi i теплi з сумними очима
Залишають тебе - не для них твоє нове життя.
Програш
Не треба квiти зiв'ялi малювати на стiнах,
Не треба шукати тi речi, якi не губили.
Не треба казати собi, шо народишся ше раз,
Не треба ловити птахiв, якi заблудились.