Коли між нами не було нічого,
Коли нічого зовсім не було,
Ні ти, ні я не знали, не знали про кохання,
Її тривог, ні добра, ні зла.
Ні безнадії, ані сподівання
Не йшли до нас у спокійні дні,
Ні в наші тихі ночі, ні в наші тихі сни,
Коли між нами не було нічого.
Але ти ішов уже до мене,
Як нестримне повені кипіння,
Божевілля провесни зелене,
Радості незнаної видіння.
Коли між нами не було нічого,
Була несміла пісня в надвечір'ї,
Був силует блакитний, як тінь лісів в Загір'ї,
Коли між нами не було нічого.