Пролягла дорога вiд твоїх ворiт,
До моїх вориiт, як струна.
Те що розгубився мiй самотнiй слiд,
Знаю я одна, я одна...
Приспів:
Зимна осiнь, ще стежки листям не наркила,
Бо до тебе навеснi я повернусь, милий.
Мої руки ти вiзьмеш знову в свoї руки.
Не розквiтне помiж нас жовтий квит розлуки.
Не ховай очей блакитний промiнь,
Заспiвай менi в останнiй раз.
Пiсню ту вiзьму собi на спомин,
Пiсня буде помiж нас.
Бо твiй голос, бо твiй голос - щедра повiнь.
Ти, мов колос, зелен колос, нею повен.
Жовтий лист спаде i виросте зелений,
А ти в пicнi будеш завжди бiля мене.
Як зiйдут снiги iз гiр потоками,
Ой глибокими, навеснi.
Забринить дорога та неспокоем,
Вдаленi мені, вдаленi.
Приспів:
Зимна осiнь, ще стежки листям не наркила,
Бо до тебе навеснi я повернусь, милий.
Мої руки ти вiзьмеш знову в свoї руки.
Не розквiтне помiж нас жовтий квит розлуки.
Не ховай очей блакитний промiнь,
Заспiвай менi в останнiй раз.
Пiсню ту вiзьму собi на спомин,
Пiсня буде помiж нас.
Бо твiй голос, бо твiй голос - щедра повiнь.
Ти, мов колос, зелен колос, нею повен.
Жовтий лист спаде i виросте зелений,
А ти в пicнi будеш завжди бiля мене, біля мене, біля мене, біля мене.