Десь за горою вже сонце тихенько зайшло;
День відійшов, вечір прийшов.
Роси спадають на трави, і ночі крило
Торкнулось вій, в сон забрело.
Та не вкраде ця ніч з думок моїх -
Той голос, ті вуста;
Ті очі, що давно у пам’яті беріг.
Приспів:
Бо в сні відлітаю до того раю,
Де тебе знайшов, де тебе я шукаю.
Де біля тебе я мовчу і жадаю,
Бо тебе я кохаю.
В долі питаю, бо сама не знаю,
Чом так нишком в вічі тобі заглядаю?
Та що ж зробити, коли сон мій зникає,
Лише сонце засяє?
Ніч заховала від мене краплинку тепла,
Проміння світла, дарунок сонця.
Та не забрати любові, що вічно жива,
В моїх оселі, в моєму серці.
Бо не вкраде ця ніч з думок моїх
Той голос, ті вуста,;
Ті очі, що давно у пам’яті я зберегла.
Приспів:
Бо в сні відлітаю до того раю,
Де тебе знайшла, де тебе я шукаю.
Де біля тебе я мовчу і жадаю,
Бо тебе я кохаю.
В долі питаю, бо сам не знаю,
Чом так нишком в вічі тобі заглядаю?
Та що ж зробити, коли сон мій зникає,
Лише сонце засяє?
Бо в сні відлітаю до того раю,
Де тебе знайшов, де тебе я шукаю.
Де біля тебе я мовчу і жадаю,
Бо тебе я кохаю.
В долі питаю, бо сам не знаю,
Чом так нишком в вічі тобі заглядаю?
Та що ж зробити, коли сон мій зникає,
Лише сонце засяє?
Та що ж зробити, коли сон мій зникає,
Лише сонце засяє?
Сонце засяє.