Як же восени житиму без них
Без отих порожніх обіцянь рясних,
А поки цілий світ ніби дикий звір
Накидаю капюшон і ховаю зір
Журавель в руці - паперова ціль
Ти пишеш новий твір, а я рву кінці
Ставиш на приціл мене як і всіх
Але я не з тих, чуєш, я не з тих
Лети брехунець, лети лети брехунець
Лети брехунець, лети лети брехунець
Лети брехунець, лети лети брехунець
Лети брехунець ти в один кінець
Лети брехунець, лети лети брехунець
Лети брехунець, лети лети брехунець
Лети брехунець, лети лети брехунець
Лети брехунець ти в один кінець
Звабити плавно та каменем падати
Знов вирінати і йти спотикаючись
Перезавантаження шлях і то краще
Мовляв люди палять мости геть не каючись
Ніби хто розсипав ці крихти
Так просто згубити і не зберегти, розірвати
Любити, літати та марно надіятись
Даремно вірити зовсім не варто
Птахи бачать краще
Птахи чують де тепло
Птахи не кидають напризволяще
Птахи не вміють робити назло
І не пускають слів на вітер
І не складають слів із літер
Ти не птах, тільки ніби
За уявним німбом паперове крило
Лети брехунець, лети лети брехунець
Лети брехунець, лети лети брехунець
Лети брехунець, лети лети брехунець
Лети брехунець ти в один кінець
Лети брехунець, лети лети брехунець
Лети брехунець, лети лети брехунець
Лети брехунець, лети лети брехунець
Лети брехунець ти в один кінець
Лети брехунець, лети лети брехунець
Лети брехунець, лети лети брехунець
Лети брехунець, лети лети брехунець
Лети брехунець ти в один кінець
(Лети брехунець, лети брехунець, лети лети…)
(Лети брехунець, лети брехунець, лети лети…)
(Лети брехунець, лети брехунець, лети лети…)
(Лети брехунець, лети брехунець, лети лети…)