Я не та, що була вчора, та, яку любив.
Я про все, про все забула, бо не маю більше сил, я не маю більше сил!
Я любила, так любила! Думала собі:
Нащо доля так зробила, що тепер чужі, мов у сні, мов у жахливім сні?
Приспів:
Я не плачу, не жалкую і кохання не кляну.
Тільки серце гаряче чує тут твою вину.
Твою вину, вину...
Ти для мене був усім – був моїм життям.
А тепер ти ворог мій – винуватий сам
Пам’ятатиму лише, як кохала я тебе,
Як жила твоїм теплом, вірила в любов, в палку любов, а може, був це сон?
Приспів:
Я не плачу, не жалкую і кохання не кляну.
Тільки серце гаряче чує тут твою вину.
Твою вину, вину...
Я не плачу, не жалкую і кохання не кляну.
Тільки серце гаряче чує тут твою вину.
Твою вину, вину...
Я не плачу, не жалкую і кохання не кляну.
Тільки серце гаряче чує тут твою вину.
Твою вину, вину...