Я так старався бути сильним. Загартовував свій розум,
Якось байдуже було на тих, хто крутить своїм носом.
Я читав обличчя всіх, бачив щірих та лукавих,
Придушував біль, який збирався в моїх ранах.
Я більше не бавлюсь у ігри, де на кону моє майбатнє,
Горіти коханням - це як дихати ртуттю.
Відсутня логіка в моєму суєцидному стані,
Я такий тут не вперше, боюсь, що вже не в останнє.
Ніхто не знає мене, навіть той хто біля мене,
Нам по різному холодно, хоч ми поруч ідемо.
Я заморозив емоції у велику брилу льоду,
Закрив дірку у сердці, ні виходу, ні входу.
Як самотній вогнеграй, за правилами зграї,
Чим більший отвір у серці, тим менше болю втікає.
Ви питаєте, чому втікаю сотні миль від дому?
Бо там нема її, і там все незнайоме.
Нема нагадувань про час, коли писав я пісню "Дощ",
Кохання - це наркотик, або ломка, або передоз.
Ну що ж, ти випила мене до дна, і розумієш ці слова,
Знову ж таки ти-одна...
Приспів:
На відстанні очей, закінчилася гра,
Ми двоє між людей, як тіні без тепла,
І дика пустота мене з розуму зведе,
Світ пустий, коли нема тебе.
Залишила думки взамін на почуття,
Забув я про гріхи, забув про каяття,
І дика пустота мене з розуму зведе,
Світ пустий, коли нема тебе.
Я сьогодні потрібен для твого спокою,
Від болю мовчу, рана лишилась глибокою.
Мою сіру буденність всі називають - утопія,
Коли думаю про тебе - закриваюсь у собі я.
Моя мелодія склеєна з останніх емоцій,
А у "поїзда" мого, кінцева станція "Осінь"!
Нічого не вартий той досвід, коли він сльози приносить,
Після таких відносин, мій мозок досить виносить!
Ти зробила неможливе, влізла в мою довіру,
Розігріла моє серце, більше ніж сама хотіла!
Ти так схожа на Долю, була такою ж помітною,
Я обіцяв, що ти не будеш моєю помилкою!
Я віддав тобі серце,окровавлене,в ранах,
А ти зробила, як всі - ти його затоптала!
Ти побавилась серцем, як з трофеєм після гри,
Може горітиму у пеклі? Але поруч будеш - ти!
Приспів:
На відстанні очей, закінчилася гра,
Ми двоє між людей, як тіні без тепла,
І дика пустота мене з розуму зведе,
Світ пустий, коли нема тебе.
Залишила думки взамін на почуття,
Забув я про гріхи, забув про каяття,
І дика пустота мене з розуму зведе,
Світ пустий, коли нема тебе.
На відстанні очей, закінчилася гра,
Ми двоє між людей, як тіні без тепла,
І дика пустота мене з розуму зведе,
Світ пустий, коли нема тебе.
Залишила думки взамін на почуття,
Забув я про гріхи, забув про каяття,
І дика пустота мене з розуму зведе,
Світ пустий, коли нема тебе.