Приспів:
Я в світлі і в пітьмі, на небі й на землі,
Я там, де дощ і сніг, де пісок і лід…
Я несу тобі одній світ у своїй руці.
Ти побачиш у вікні дощ – це сльози мої…
Дощ ніколи не падав, як тоді
Так, наче падає останній раз в житті…
Він ніби щось сказати хотів,
Боже! Як шкода, що я не розумів.
Чому я вірив їй? Чому віддав себе?
Для чого розказав, що болить мене?
Її слова про любов - це пуста ілюзія
І стандартна фраза : «Давай будемо друзями»!
Дощ стукає в вікно, б’є неначе в серце,
Рана болить давно, так неначе вперше,
А за вікном дощ лиє мої сльози.
Я завжди буду там, де спека і морози.
Приспів:
Я в світлі і в пітьмі, на небі й на землі,
Я там, де дощ і сніг, де пісок і лід…
Я несу тобі одній світ у своїй руці.
Ти побачиш у вікні дощ – це сльози мої…
Я забув про біль наче був на дні,
Я і друзів забув, та пам’ятав її.
Я писав листи, потім їх палив,
Я вбивав почуття, та таки не вбив!
В неї інші мрії, та мене в них немає,
Тепер я знаю, що диму без вогню не буває,
Вона втекла так швидко, як втікає час…
Є тільки я і вона, та вже немає нас…
В чому моя помилка? Я і досі не знаю,
Тому не скажу і вам, хоча хтось чекає…
Я хочу тільки одного, щоб знала вона:
Коли лиє дощ – це насправді плачу я…
Приспів:
Я в світлі і в пітьмі, на небі й на землі,
Я там, де дощ і сніг, де пісок і лід…
Я несу тобі одній світ у своїй руці.
Ти побачиш у вікні дощ – це сльози мої…