Я закритий в оболонці всесвіту, втікаю звідси,
Це схоже на зоопарк, а я, наче мавпа у клітці.
Стараюсь бути чемним і всією душею вірю,
Що мавпа колись - таки стане королева всіх звірів.
Поки веселюсь і не плачу, чекаю від народу віддачі,
Ніби мавпа скаче, та все, що я бачу
Це куплені банани на сдачу.
І тільки пізно вночі, коли вже нема глядачів
Я розумію, що з клітки нема куди іти.
А з неї не втекти, ідеї такі були,
Але я не між людьми, де я, а де вони
Я у клітці заробляю на водиці ковток
Тим, що скачу перед тим, хто оплатив свій квиток.
Приспів:
Заковані у клітках сумних мелодій,
Ми не знаєм де життя, а де пародії.
І ми, як мавпи забули про сутність свою,
А наша мудрість не бачу, не чую, мовчу.
Заковані у клітках сумних мелодій,
Ми не знаєм де життя, а де пародії.
І ми, як мавпи забули про сутність свою,
А наша мудрість не бачу, не чую, мовчу.
Дітям смішно з моїх криків, для дорослих я істота,
Яка всього лиш навсього перемішує болото.
Пощастило, що не в цирку, та клітка - є клітка,
Нам звірям звично те, що для людей є прикро.
Ми не мрієм про домівку, з нас ніхто її не бачив,
Тому рідко бачиш мавпу, яка дійсно щиро плаче,
За сміхом не помітиш, як живемо ми насправді,
Ласкаво просим в зоопарк, тобі тут завжди раді.
Приспів:
Заковані у клітках сумних мелодій,
Ми не знаєм де життя, а де пародії.
І ми, як мавпи забули про сутність свою,
А наша мудрість не бачу, не чую, мовчу.
Заковані у клітках сумних мелодій,
Ми не знаєм де життя, а де пародії.
І ми, як мавпи забули про сутність свою,
А наша мудрість не бачу, не чую, мовчу.
На радість перехожим корчим рожі, людям смішно,
Дивись на що це схоже, я допоможу, фальш, не більше.
І так усе життя за крихту хліба і помиї,
Вкалуєм на власника, рука, як кажуть, руку миє.
Наші предки жили в клітках, ми у них живемо,
Навряд чи в інших зоопарках щастя ми знайдемо.
Недавно ледве обіцяли всіх забрати в джунглі,
Раз ми вже повірили, другого разу не буде.
І так у кожного з нас, є своя клітка під небом,
Комусь комфортно у ній, комусь завжди більше треба.
Ти спробуй уявити собі життя за гратами,
Шанс є у кожного з нас, постарайся не втратити...
Приспів:
Заковані у клітках сумних мелодій,
Ми не знаєм де життя, а де пародії.
І ми, як мавпи забули про сутність свою,
А наша мудрість не бачу, не чую, мовчу.
Заковані у клітках сумних мелодій,
Ми не знаєм де життя, а де пародії.
І ми, як мавпи забули про сутність свою,
А наша мудрість не бачу, не чую, мовчу.